Цитати Володимира Сосюри

І будем вічно ми горіти
любові золотим огнем.

«Я губ твоїх дихання п’ю,»

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.

«Так ніхто не кохав.»

Після дощу гостріше пахнуть квіти, —
люблю тебе ще дужче після сліз.

«Після дощу»

Моя любов горітиме яркіш
за всі сонця, на тисячі століттів.

Марії ("Якби помножити любов усіх людей")

0 скільки музики в мовчанні,
коли любов!

«Ніяк од щастя не засну я»

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..

«Так ніхто не кохав.»

Це тобі й мені
віє знов і знов
в сонячнім огні
крилами любов.

«Нам»

Сонний човен… тишина…
І любов до сліз, до дна…

«Сині квіти, ясні очі»

І хотілось вічно так стояти…
Перший сніг і першая любов..

«Перший сніг»

Облетіли троянди кохання,
і замовкли в сльозах солов’ї.

«Моя зірка погасла остання»

Моя ж любов — як день,
не знають ще чуття такого люди…

Марії ("Якби помножити любов усіх людей")

Як сяйва, повна ти кохання…

«Я губ твоїх дихання п’ю,»

Моя любов пахтітиме міцніше
над квіти всі, крізь років вічний лет.

Марії ("Якби помножити любов усіх людей")

Ну чому ті хвилини кохання
я не можу забути ніяк!?

«Ну, чому ті хвилини кохання…»

вип’ю я очi твоï молодi,
повнi туману кохання…

«Бiлi акацiï будуть цвiсти»