Цитати Лесі Українки
Вислови про життя
Ні, я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмира…
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі.
Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло.
Смуток – не робота
В житті літа найкращії
Двічі не бувають.
Про кохання
Адже любов, як вода, несе і крутить, грає, рве, пестить, голубить, топить. Де жар, вона кипить, а зустріне холод — і стане льодом.
Кров без любові викупить не може.
Хтось когось дуже любить.
Всі – жінки, коли вони кохають.
Коли дивлюсь глибоко в любі очі,
в душі цвітуть якісь квітки урочі.Кохання – як вода – плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Про мову
Слово – то мудрості промінь,
слово – то думка людська.Слово, моя ти єдиная зброє!..
Тепер можна у нас почути фразу: «Говорить по-нашому» – се вже ценз! А послухати часом, що тільки він говорить по-нашому, то, може б, краще, він говорив по-китайськи.
Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова.
Поетична мова – це найприродніша мова.
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Про Україну
Не журись, коли недоля В край чужий тебе закине! Рідний край у тебе в серці, Поки спогад ще не гине.
Я в серці маю те, що не вмира…
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється.Любила гори, трави, квіти,
А ви любіте Україну, діти.Чия сила, того й воля. На чиєму возі їдеш, того й пісню співаєш.
Одвага наша – меч, политий кров’ю.
Мудрі слова
Краса – змагання до досконалості.
Немає честі нападати ззаду.
Не в ідеї сила, а в самій крові!
Врятуєш душу, коли загубиш тіло.
Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може.
Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть.